Інфодемія та її вплив на поведінку людей в період карантину

Infodemia and its influence on human behavior during quarantine

Моначин, Інна
Гуменюк, Віта
Monachyn, Inna
Humeniuk, Vita

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль, 46001, Україна
Ternopil Ivan Puluj National Technical University, 56 Ruska str., 46001 Ternopil, Ukraine

Моначин І. Інфодемія та її вплив на поведінку людей в період карантину [Електронний ресурс] / Інна Моначин, Віта Гуменюк // Соціально-економічні проблеми і держава. — 2021. — Вип. 2 (25). — С. 149-154. — Режим доступу: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2021/21milvpk.pdf

Monachyn, I. & Humeniuk, V. (2021) Infodemiia ta yii vplyv na povedinku liudei v period karantynu [Infodemia and its influence on human behavior during quarantine]. Sotsialnoekonomichni problemy i derzhava [Socio-Economic Problems and the State] (electronic journal), Vol. 25, no. 2, pp. 149-154. Available at: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2021/21milvpk.pdf

Електронне наукове фахове видання "Соціально-економічні проблеми і держава"

2(25)

лис-2021

жов-2021

18-сер-2022

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя та Академія соціального управління (Україна)

UA

Тернопіль

https://orcid.org/0000-0003-4324-3339

https://doi.org/10.33108/sepd2022.02.149

159

особистість
інфодемія
тривога
стрес
невизначеність
недостовірність інформації
поведінкові реакції
personality
infodemia
anxiety
stress
uncertainty
inaccuracy of information
behavioral reactions

6

149-154

149

154

Стаття присвячена вивченню новоутвореного терміну в період пандемії – інфодемії, яка має вплив на поведінку та життєдіяльність людей. Багато зусиль спрямовано на боротьбу з вірусом, але дуже великих затрат потребує подолання неправдивої та неперевіреної інформації. Часто саме дезінформація, чутки та різного роду фейки призводять до руйнівних збільшень інформаційних потоків на суспільну свідомість. Власне деструктивна інформація швидше передається з уст в уста і поширюється в засобах масової інформації, аніж правдива та конструктивна. На основі збільшення негативних повідомлень відбуваються від'ємні зміни на емоційному та поведінковому станах кожного члена суспільства. Інфодемія, як шкідлива епідемія чуток, потребує детального вивчення та вдосконалення способів боротьби з нею. Виокремлення способів сприймання неперевіреної інформації та правильного ставлення до неї дасть можливість робити правильний вибір в ситуації епідемії. Ознайомлення з такими методами впливає на вибір організації власного життя, розвиток критичного мислення та виховання правильного ставлення і оцінювання медіаінформації. Опанування техніками та способами перевірки правдивості інформації на теренах Інтернету дасть можливість людині контролювати та виховувати власний медіаімунітет, зменшувати тривогу й сприяти мобілізації поведінкових патернів. У статті описано та подано окремі поетапні дії, які сприяють підвищенню стресостійкості та вмінню блокування і нейтралізації інфодемії. Розглянуто інформаційний вплив в період карантинних обмежень на психологічне почування особистості. Подані вміння сприймати та дозувати інформацію, самоорганізовуватись і критично мислити. Інфодемія, фальшиві новини, підробки та паніка поширюються в рази швидше, ніж сам вірус. Теорії змови ллються в інформаційний простір як потік водопаду, а потім обростають численними варіаціями і тлумаченнями. Вимушене дотримання карантинних заходів, засобів психологічної, соціальної, медичної гігієни спричинює виникнення різних за змістом, глибиною та тривалістю трансформацій в поведінці особистості. Описано техніки та прийоми знаходження конструктивних поведінкових патернів.

The article is devoted to the study of a newly formed during the pandemic term, infodemia, which significantly affects the behavior and life of people. Much effort is needed to fight the virus, but it is very costly to overcome false and unverified information. Misinformation, rumors and all sorts of fake information often lead to destructive increases of information flows to the public consciousness. In fact, destructive information is shared by word of mouth in the media more often than truthful and constructive one. Based on the increase in negative messages, there are negative changes in the emotional and behavioral states of each member of society. Infodemia, as a harmful epidemic of rumors, requires detailed study and improvement of ways to fight it. Identifying ways of perception of unverified information and the correct attitude to it will make it possible to make the right choice in an epidemic situation. Acquaintance with such methods influences the choice of the organization of own life, development of critical thinking and education of the correct attitude and estimation of media information. Mastering the techniques and methods of verifying the veracity of information on the Internet will allow a person to control and cultivate their own media immunity, reduce anxiety and promote the mobilization of behavioral patterns. Some step-by-step actions that help increase stress resistance and the ability to block and neutralize infodemia are described and presented in the article. The informational influence on psychological feeling of the person in the period of quarantine restrictions is considered. The skills of perceiving and dividing information, self-organizing and critical thinking are presented. Infodemia, misinformation, fakes and panic spread much faster than the virus itself. Conspiracy theories flow into the information pool like waterfalls, and then become overgrown with numerous variations and interpretations. Forced observance of quarantine measures, means of psychological, social, medical hygiene causes the emergence of different in content, depth and duration transformations in the behavior of the individual. Techniques and methods of finding constructive behavioral patterns are described. During quarantine and in isolation, people around the world began to work, communicate and spend leisure time online. In all age groups, both adults and children, there was a distribution of normal lifetime in the direction of increasing consumption of social networks and media. Moreover, it is because of this impact on human consciousness that the new term infodemia has emerged, as the growth of unreliable information during pandemic.

The authors received no direct funding for this research.

http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/38638

2223-3822

Електронне наукове фахове видання «Соціально-економічні проблеми і держава»

http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2021/21milvpk.pdf
https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/Static/dosvid_onl-sem_23-04-20_and_15-05-20_ncov19.pdf

1. Лушин П.В. Суперечливий знак прийдешніх змін: толерантність до гіперопіка, «планова сепарація» і хаос. / Досвід переживання пандемії COVID -19: Дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка. Матеріали онлайн-семінарів 23 квітня 2020 року «Досвід карантину: дистанційна психологічна допомога і підтримка» та 15 травня 2020 року «Дистанційні психологічні дослідження в умовах пандемії covid-19 і карантину». К. : ІСПП НАПН України, 2020. С. 10-18. URL: https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/Static/dosvid_onl-sem_23-04-20_and_15-05-20_ncov19.pdf
2. Найдьонова Л. А. Медіапсихологічні феномени інфодемії. Досвід карантину: дистанційна психологічна допомога і підтримка. Дистанційні психологічні дослідження в умовах пандемії covid-19 і карантину. 15 травня 2020 р. К. : ІСПП НАПН України, 2020. 121 с.
3. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : Посібник. Київ : Академвидав, 2003. 448 с.

1. Lushyn P. V. Superechlyvyi znak pryideshnih zmin: tolerantnist do hiperopika, “planova separacia” i haos. [An ambiguous sing of upcoming adjustment: tolerance for over-protection, «scheduled separation»] Dosvid perezhyvannia pandemii COVID -19: Dystancijni psyhologichni doslidzhennia, dystancijna psychologichna pidtrymka. K.: ISPP NAPN Ukrayiny, 2020. pp.10-18. URL: https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/Static/dosvid_onl-sem_23-04-20_and_15-05-20_ncov19.pdf
2. Naidenova L. A. (2020) Mediapsykholohichni fenomeny infodemiyi. [Mediapsychological phenomena of infodemia.] Dosvid karantynu: dystantsiyna psykholohichna dopomoha i pidtrymka. Dystantsiyni psykholohichni doslidzhennya v umovakh pandemiyi covid-19 i karantynu. ISPP NAPN Ukrayiny. (in Ukranian)
3. Orban-Lembrik L. E. (2003) Sotsialʹna psykholohiya [Social Psychology]. Kyiv: Akademvydav. (in Ukranian)

Article

Журнал „Соціально-економічні проблеми і держава“, 2021, Випуск 2(25)