Реструктуризація: дефінітивний аналіз
Назва: (Title) |
Реструктуризація: дефінітивний аналіз |
Автори: (Authors) |
Винник, Тетяна Михайлівна Винник, Татьяна Михаиловна Vynnyk, Tetyana Mykhaylivna |
Бібліографічний опис: (Bibliographic description) |
Винник Т. Реструктуризація: дефінітивний аналіз [Електронний ресурс] / Т. Винник // Соціально-економічні проблеми і держава. — 2012. — Вип. 2 (7). — С. 180-189. — Режим доступу до журн. : http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2012/12vtmrda.pdf. |
Інші назви: (Other titles) |
Реструктуризация: дефинитивный анализ Restructuring: definition analysis |
Дата публікації: (Date of publication) |
Лис-2012 |
Видавець: (Editor) |
ТНТУ, АСУ |
УДК: (UDC) |
65.016.7 69.003 |
Ключові слова: (Key words) |
реструктуризація реформування реорганізація приватизація реприватизація реконструкція |
Серія/Номер: (Series/Number) |
Випуск 2 (7); |
Короткий огляд (реферат): (Short preview) |
Визначено суть реструктуризації як внутрішніх структурних змін, вибір яких залежить від девіації виробничого процесу, організаційної структури, структури та якості майна, структури капіталу підприємства з метою його подальшого активного розвитку або пошуку оптимального гомеостазу. Окреслено характерні риси реструктуризації – активізація економічного потенціалу; внутрішні структурні перетворення незалежно від причини реструктуризації; усунення (максимальне обмеження) негативного впливу зовнішніх факторів на фінансовий стан підприємства. Систематизовано заходи, що не належать до реструктуризаційних перетворень, диференційовано їх в залежності від напряму реформування. До структурних реформ належить реструктуризація, в межах якої реалізують технічне переоснащення, реконструкцію та модернізацію. Конститутивні реформи передбачають приватизацію, націоналізацію, реприватизацію. Встановлено, що реструктуризація є релевантним процесом – залежним від особи, що приймає рішення. Определено суть реструктуризации как внутренних структурных изменений, выбор которых зависит от девиации производственного процесса, организационной структуры, структуры и качества имущества, структуры капитала предприятия с целью его дальнейшего активного развития или поиска оптимального гомеостаза. Выделено характерные черты реструктуризации – активизация экономического потенциала; внутренние структурные изменения независимо от причин реструктуризации; устранение (максимальное ограничение) негативного влияния внешних факторов на финансовое состояние предприятия. Систематизировано мероприятия, что не касаются реструктуризационных изменений, диференциировано их с учетом направления реформирования. К структурным реформам относят реструктуризацию, в рамках которой реализуют техническое переоснащение, реконструкцию и модернизацию. Конститутивные реформы – приватизация, национализация, реприватизация. Установлено, что реструктуризация – процесс релевантный, зависимый от субъекта, принимающего решение. The essence of restructuring is defined as the internal structure changes, which choice depends on deviation of production process, structure of organization, structure and quality of property, structure of capital for the enterprise future active development or search of the optimal status. The following features of restructuring are distinguished: the economic potential growth of the enterprise; changes of the internal structure irrespectively of the reason of restructuring; eliminating (maximum limitation) the negative influence of external factors on the financial state of enterprise. The non-restructuring measures are systemized; the trends of reforming are differentiated. Restructuring, technical reequipping, reconstruction, and modernization are structural reforms. Privatization, nationalization, and reprivatization are basic reforms. It is found out that restructuring process depends on the legal person (subject), making decision. |
URL: (Уніфікований ідентифікатор ресурсу) |
http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/1848 |
ISSN: | 2223-3822 |
Розташовується в колекціях: (Is situated in collections) |
Відкрити/Завантажити статтю у форматі PDF Журнал „Соціально-економічні проблеми і держава“, 2012, Випуск 2(7) |