Закономірності розвитку та реалізації концепції соціальної відповідальності

Zakonomirnosti rozvytku ta realizatsii kontseptsii sotsialnoi vidpovidalnosti
Law of development and realization of the social responsibility concepts
Закономерности развития и реализации концепции социальной ответственности

Павликівська, Ольга

Павликівська О. Закономірності розвитку та реалізації концепції соціальної відповідальності [Електронний ресурс] / Ольга Павликівська // Соціально-економічні проблеми і держава. — 2017. — Вип. 2 (17). — С. 115-125. — Режим доступу до журн.: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2017/17poiksv.pdf.

Pavlykivska, O. (2017). Zakonomirnosti rozvytku ta realizatsii kontseptsii sotsialnoi vidpovidalnosti [Law of development and realization of the social responsibility concepts]. Socio-Economic Problems and the State. 17 (2), 115- 125. http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2017/17poiksv.pdf.

1-гру-2017

вер-2017

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя та Академія соціального управління (Україна)

330.8
332.2

M14

соціально-економічний ефект
вплив на суспільство
соціально відповідальна діяльність
репутаційний капітал
система зацікавлених сторін
economic and social impact
socially responsible activities
stakeholder system
influence on society
reputation capital
репутационный капитал
социально- экономический эффект
социально ответственная деятельность
система заинтересованных сторон
влияние на общество

В результаті дослідження закономірностей розвитку та реалізації концепції соціальної відповідальності встановлено, що систему показників соціально відповідальної діяльності доцільніше подати через матрицю основних її напрямів, показників та заходів як інструментів обліку та вимірювання пов’язаних із цим видом діяльності. Відповідно, базові напрями реалізації соціально відповідальної діяльності об'єднати в наступні групи: відповідальність перед працівниками підприємства; відповідальність перед суспільством; екологічна відповідальність; добросовісна конкуренція та відповідальна реструктуризація. Подано авторське тлумачення соціальної відповідальності як діяльності, за якої підприємство дотримується принципів соціального ведення бізнесу, враховує насамперед потреби стекхолдерів, здійснює позитивний вплив на суспільство, сприяє росту репутаційного капіталу, знижує при цьому нефінансові ризики, що, як наслідок, сприяє максимізації прибутку для акціонерів. Дотримуючись принципів соціально відповідальної діяльності фірми спроможні досягати значних конкурентних переваг. Доведено, що межі соціальної відповідальності визначаються системою її зацікавлених сторін – організацій, їх груп та індивідуумів як у внутрішньому, так й зовнішньому середовищі, впливаючи на процес прийняття рішень та перебуваючи під їх впливом. Суб’єкти взаємодії соціально відповідальної діяльності здійснюють ресурсне поєднання та обмін, є взаємовідповідальними та взаємно впливовими, що забезпечує відповідальному підприємству позитивний соціально-економічний ефект, свідчить про його соціальну зрілість, дозволяє вирішувати проблеми та досягати поставлених цілей.
It was proposed to present the socially responsible activities indicator system by means of the matrix of its main directions, indicators and outputs as instruments of accounting and measurement related with costs of this kind of activity. Consequently, basic activities of the socially responsible activities realization were divided into the following groups such as: liabilities to employees, liabilities to society, environmental liability, fair competition and responsible restructuring. Here is presented the author’s vision of the social responsibility as the activity in accordance with which, enterprise adheres to the principles of social doing of business, first of all takes into account the stakeholders’, has a positive influence on society, contributes to reputation capital growth and as the same time reduces the non-financial risks and, as a result contributes to maximization of profit for shareholders. If adheres to the principles of socially responsible activities, firms can achieve significant competitive advantages. It is proved that borders of the social responsibility are determines by the system of its interested parties – organizations, their groups and individuals both in internal and external environment by means of influence on the decision-making process and stay under their influence. Subjects of interaction of the socially responsible activities perform the resource combining and exchange, are mutually responsible and mutually influential, that provides the positive economic and social impact to a responsible enterprise, demonstrates its social maturity, provides solutions to the problems and achieves target goal.

В результате исследования закономерностей развития и реализации концепции социальной ответственности установлено, что система показателей социально ответственной деятельности целесообразнее подать через матрицу основных ее направлений, показателей и мероприятий как инструментов учета и измерения связанных с этим видом деятельности. Соответственно, базовые направления реализации социально ответственной деятельности необходимо объединить в следующие группы: ответственность перед работниками предприятия; ответственность перед обществом; экологическая ответственность; добросовестная конкуренция и ответственная реструктуризация. Представлено авторское понимание социальной ответственности как деятельности, при которой предприятие придерживается принципов социального ведения бизнеса, учитывает прежде всего потребности стейхолдеров, оказывает положительное влияние на общество, способствует росту репутационного капитала, снижает при этом нефинансовые риски, что, как следствие, способствует максимизации прибыли для акционеров. Следуя принципам социально ответственной деятельности фирмы способны достигать значительных конкурентных преимуществ. Доказано, что границы социальной ответственности определяются системой ее заинтересованных сторон – организаций, их групп и индивидуумов как во внутренней, так и внешней среде, воздействуя на процесс принятия решений и находясь под их влиянием. Субъекты взаимодействия социально ответственной деятельности осуществляют ресурсное сочетание и обмен, являются взаимоответственными и взаимно влиятельными, что обеспечивает ответственном предприятию положительный социально-экономический эффект, свидетельствует о его социальной зрелости, позволяет решать проблемы и достигать поставленных целей.

http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/22738

2223-3822

Електронне наукове фахове видання «Соціально-економічні проблеми і держава», 2017

http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2017/17poiksv.pdf

Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / М. Вебер. – Ивано-Франковск: Ист-Вью, 2002. –352 с.
Зомбарт В. Идеалы социальной политики / Пер. с нем. / В. Зомбарт. – СПб., 1906.
Шумпетер Й. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия / Й. Шумпетер. – М.: ЭКСМО, 2007. – 864 с.
Воwen, Н. R. Social Responsibilities of the Businessman / Н. R. Воwen. – N.Y.: Harper & Row, 1953. – P. 36-42.
Davis, K. Business and Society: Environment and Responsibility / K. Davis, R. Blomstrom. – N.Y.: McGrawHill, 1975. – P. 174–175.
Carroll, A. B. Corporate social responsibility: Evolution of definitional construct / A. B. Carroll // Business and Society. – 1999. – N 38 (3). – P. 268–295.
Friedman M. The Social Responsibility of Business Is to Increase Its Profits / M Friedman/ The New York Times Magazine, September 13, 1970. -P. 173-178.

Veber, M. (2002) Protestantskaya etika i dukh kapitalizma [Protestant ethics and the spirit of capitalism]. Ivano-Frankovsk: Ist-Vyu, (in Ukrainian).
Zombart, V. (1906) Idealy sotsialnoy politiki [Ideals of social policy]. Sankt-Peterburg, (in Russian).
Shumpeter, Y. (2007) Teoriya ekonomicheskogo razvitiya. Kapitalizm, sotsializm i demokratiya [The theory of economic development. Capitalism, Socialism and Democracy]. Moscow: EKSMO, (in Russian).
Воwen, Н.R. (1953) Social Responsibilities of the Businessman. N.Y.: Harper & Row, P. 36-42.
Davis, K. (1975) Business and Society: Environment and Responsibility. – N.Y.: McGrawHill, P. 174–175.
Carroll, A.B. (1999) Corporate social responsibility: Evolution of definitional construct. Business and Society, N 38 (3), P. 268–295.
Friedman, M. (1970) The Social Responsibility of Business Is to Increase Its Profits. The New York Times Magazine, September 13, P. 173-178.

Журнал „Соціально-економічні проблеми і держава“, 2017, Випуск 2(17)